вівторок, 11 листопада 2014 р.

Розвиток творчої особистості засобами декоративно-прикладного мистецтва






Розвиток творчої особистості засобами декоративно-прикладного мистецтва







Анотація
Мучичка Катерина Василівна
Спеціальність: Вчитель образотворчого мистецтва.
Заклад освіти: Горондівська ЗОШ І – ІІІ ступенів.
Мукачево 2014-2015 навчальний рік.
В роботі узагальнення досвіду розглянуто питання про використання декоративно-прикладного мистецтва в розвитку творчої особистості учнів.
Робота виконана на базі Горондівської ЗОШ І – ІІІ ступенів.Творча  робота узагальнення досвіду містить такі розділи:
1.     Вступ.
2.     Проблема над якою працюю.
2.2Дитячий малюнок як художній образ.
2.2.Зведена система кольорової символіки
2.3.Образ –символи.
3.     Висновки.
Бібліографія
Додатки

В процесі роботи зроблено висновки та пропозиції щодо обґрунтування напрямків декоративно- прикладного мистецтва в школі.
Робота містить  таблиці, рисунків, літературні джерела. 



Зміст
4.     Вступ…………………………………………………………..2
5.     Проблема над якою працюю…………………………………4
      2.1Дитячий малюнок як художній образ……………………….8
5.2 Зведена система кольорової символіки……………………...9
5.3Образи –символи………………………………………………9
6.     Висновки…………………………………………………………12
Бібліографія
Додатки
















Розвиток творчої особистості за допомогою декоративно-прикладного мистецтва
    " Усі види мистецтва служать  найвеличнішому з
мистецтв - мистецтву жити на землі, „
 Бертольд Брехт.
1.Вступ

             Образотворче мистецтво – відіграє значну роль, допомагаючи дитині увійти у світ творчості та краси й прилучитися до скарбів художньої культури. Образотворче мистецтво справляє на дитину чи не найефективнішу дію, бо завдяки своїй універсальності плідно розвиває її емоційно-чуттєву сферу та естетичну культуру, навчає бачити красу  оточуючого світу. А в красі людських відносин духовне благородство, доброту, сердечність і на цій основі стверджувати прекрасне в собі. Певною  мірою впливаючи на внутрішній світ, залучає дитину до людських емоцій, виховує здатність орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує сприйнятливість до прекрасного, стимулює розвиток образного мислення, асоціативної пам’яті, художньої уяви. Стаючи зв’язком для ідей і почуттів, загальною мовою для різних видів мистецтв, воно олюднює інші галузі пізнання дитини. Збагачує її духовне життя.
Мистецька спадщина декоративно-прикладного мистецтва має унікальні можливості впливу на людину, тому я  розглядаю її як універсальний засіб особистого розвитку школярів, виховання в них системи цінностей, збагачення емоційно-асоціативного мислення, розвиток творчого потенціалу.
Формувати світогляд учнів на уроках образотворчого мистецтва допомагає емоційний вплив від світогляду  прекрасного.
Наше суспільство в майбутньому буде таким, які уявлення про світ ми виховаємо в своїх дітей сьогодні. Головна мета духовного розвитку особистості учня на сучасному етапі – це  виховання всебічно гармонійно розвиненої особистості з глибокими розумінням традицій, культурних цінностей свого народу, яка б розуміла мистецтво, відчула красу в усіх її проявах.
Духовність – це внутрішній світ людини, зв’язок людини з релігією.
Духовність – це стрижень, фундамент внутрішнього світу людини. Йому не можна навчити з допомогою настанов. Можна вказати лише шлях, але не можна заставити по ньому йти.
Духовність – це те, що відрізняє людину, що властиве лише їй одній.
Духовність – творча спрямованість, наснага людини; певний тип світовідношення: триєдність ставлення до абсолюту, до світу – природи, суспільства, інших людей, самого себе.
Духовне сходження особистості є процесом засвоєння цінностей культури. У пошуках істини й сенсу життя людина звертається до мистецтва, що зберігає в собі нетлінні цінності: досвід поколінь, мудрість філософів, натхнення геніїв.

Не дивлячись на те, що про емоції написано дуже багато як в художній так і в науковій літературі, вони продовжують викликати інтерес у філософів,  психологів, педагогів.


   2.Проблема над якою працюю.
.
Тому проблема, над якою я працюю: “Розвиток творчої особистості за допомогою декоративно-прикладного мистецтва – основа досягнення успіхів у розвитку творчих здібностей учнів”.
Цікавим аспектом цих досліджень є вплив емоційної сфери дитини на творчий розвиток особистості.
Я глибоко переконана, що емоції тісно пов’язані з почуттями дитини, тому на своїх уроках намагаюсь запалити творчий вогник до створення власних творів.
Готуючись до уроків, відповідно мети та цілей  я визначаю оптимальну форму діяльності для себе, так і для школярів, використовую сучасні методичні прийоми з урахуванням вікових  та індивідуальних особливостей учнів, поєдную такі види мистецтва як музика. Певна мелодія музики впливає на почуття та характер робіт учнів різних  вікових категорій.
         “Завдання наставника: не інформувати, а формувати” – зауважив знаменитий французький просвітитель Мішель Монтель. Я як вчитель-художник,  на  уроках  образотворчого мистецтва, прагну завжди створити  творчу   позитивно-активну,  емоційну  атмосферу, і як справжня фея, намагаюсь обгорнути  дітей  своєю  природною  щирістю,  доброзичливістю,  особливим  артистизмом,  витонченим розумінням  прекрасного,  з глибокою   повагою  до  вихованців  та результатів  їхньої  творчості.
Атмосферу  захопленості  уроком,  предметом  та  мистецтвом  у  цілому  створюю шляхом  використання  різноманітних  типів нестандартних  уроків. Часто на уроках застосовую нестандартні ситуації, елементи режисури, ігрові моменти. Творча гра є одним з важливих видів діяльності – “уяви собі”, словами розповісти про картину, яка малюється в дитячій уяві (додаток 1),  або захоплююча гра «Ромашка» (додаток2).
Чого ж найбільше треба вчителю? Тепер я уже можу точно сказати – насамперед, не боятися. Я не боюся відійти від стандартів, бо мистецтво і стандарт – несумісні поняття. А пробую нові методи та прийоми. І нарешті, вірю в те, що кожна дитина вміє створювати образи. Тож моє завдання – вчити дітей вільно, без страху помилитися, відображати виплекані дитячою уявою образи.
Створювати уявні шедеври спонукаю учнів під час сприймання творів мистецтва. Діти не тільки аналізують запропоновані роботи відомих майстрів. Я ставлю їм запитання: «Яким би був ваш твір образотворчого мистецтва на цю тему?» Звичайно, це спонукає їх зануритись у свою пам'ять, використати уяву і створити образи, що відповідають поставленому завданню. Можливо, це зухвало. Але ж усі великі художники також були колись дітьми. От тільки політ їхньої фантазії, думки, уяви ніхто не обмежував.
Обов’язковим елементом уроків засвоєння нових знань є робота з абеткою запам’ятовування. І так як особливістю уроків образотворчого мистецтва є те, що учні повинні сприймати інформацію на слух, я пропоную їм умовні мозкові словнички. Читання означення поняття після сприйняття зі слів учителя у поєднанні з презентаційним матеріалом, зокрема, до прикладу, відеорядом, створює в уяві дитини цілісний образ. І цей образ, «розшифрований» мною разом з дітьми, звичайно, запам’ятовується краще. Тоді теоретичний матеріал засвоюється без проблем.
Щоб дати учням поняття про мистецтво певної епохи чи певного митця, використовую підсумкові уроки (додаток3). Тому серед інших елементів у їх структурі обов’язково бесіди, розповіді, що в поєднанні з мультимедійними презентаціями створюють цілісне уявлення про творчість  того чи іншого митця. Дуже багато матеріалу беру з мережі Інтернет, так як належних друкованих посібників є мізерно мало.
Педагогічні малюнки на дошці виконую рідко, у разі крайньої необхідності. Вважаю це виправданим, адже образ – те індивідуальне, особливе, що не може мати аналогів. І тільки образи, народжені сміливою і водночас тендітною дитячою уявою, якнайкраще відобразяться на папері. Вони не будуть змальовані з учительського прикладу, чого вчить дітей робота з альбомами з друкованою основою. Тому,  на мою думку, основне завдання вчителя образотворчого мистецтва в середніх класах – переорієнтувати учнів на створення власних образів, виплеканих уявою.
Ставлячи творче завдання, обов’язково керуюся принципом вільного вибору. Відповідно до рівня здібностей та можливостей кожна дитина може вибрати, яку роботу виконувати – легшу, чітко визначену програмою та навчальними завданнями даного уроку, чи відійти від стандарту і, додавши фантазію, створити щось набагато складніше. Спочатку, у 5 класі, діти роблять це дуже важко. Адже вони звикли до стандартного завдання. Але згодом велика частина класу не хоче цього робити, з легкістю створює набагато ґрунтовнішу роботу.
Звичайно, досить важливим вважаю забезпечення системності уроків. Адже кожен урок має стати частинкою, передумовою наступного. Тож для того, щоби ввести дітей у світ образів наступного уроку, пропоную учням домашнє завдання, пов’язане з ними, як то: зібрати відомості про предмет вивчення, про художників чи інших митців. Велику увагу, за можливості, приділяю вивченню місцевого мистецтва. Адже воно – унікальне, неповторне, зі своїм колоритом. А ще тому, що скоро ми не матимемо змоги пізнати його від самих цих майстрів. Тож треба, щоб цей унікальний матеріал, ці вміння творити й надалі передавалися від старших до молоді. Адже народ – це зв'язок поколінь, це історія. І не тільки бої чи визвольні війни, а й культура, бо саме вона – основа менталітету.
Таким чином намагаюся зробити так, щоб уроки образотворчого мистецтва стали для кожної дитини тим острівцем релаксу, що так необхідний, щоб  допомогти усім виявити й реалізувати здібності, можливості, про які, можливо,  вони й не підозрюють, щоб учити їх того добра, що так потрібне для успіху в дорослому житті. І саме такі правила допомагають дитині:
         Запам’ятовувати картини та обличчя людей;
        Витрачати набагато менше часу на виконання домашніх завдань, використовуючи методи ейдетики;
         Розвивати різні канали сприйняття, розвивати  інтуїцію;
         Навчитися правильно реагувати на стресові ситуації та спогади про них;
         Навчитися забувати непотрібну або негативну інформацію, «стирати» її зі своєї пам’яті;
         Сформувати уміння нестандартно, творчо мислити, знаходити незвичайні виходи із звичайних ситуацій.
                             






                         2.1.Дитячий малюнок як художній образ
 Дитячий  малюнок  розглядаю   як  художній  образ,  хоча  й  елементарний,  що часто  ігнорується  в   педагогічній  практиці.  Ціную  не  лише  якісно  виконану  роботу  обдарованого  учня,  а  і  вдалу  слабших  дітей,  котрі  старанно  працювали.  Звертаю  увагу  на  те,  що  деякі  учні  виконували  чіткий  контурний  малюнок,  а  інші  вважали  це  зовсім  легким  завданням.  Проте  тут  справа  не  в  загальній  обдарованості,  а  в  різній  її  структурі.  Учень не  виконує  чіткого  контурного  малюнка,  зате  прекрасно  підбере 
кольори,  що  є  важким  для  першого.  Вивчаючи  цю  проблему в  літературі  знайшла  такі  експериментальні  данні : всіх  дітей   за нахилом  і  характеру  здібностей  до  малювання   можна  розділити  на  3  групи                                               
1-     відносяться діти  з  вираженою  графічною  обдарованістю.  Вони  виконують  малюнок  контурними  лініями,  чітко  передають  фарбами,  рівними  тонами  заливають  намальоване.   (додаток 4)
2-      діти, в яких  переважають  живописні  задатки  над  графічними.  Вони  малюють  невпевненими  плутаними  лініями,  але  добре  відчувають  гамму  кольорів.  Їм  важко  залити поверхню,  не порушивши  контур.
    3діти, 
(додаток 5)
3-     які  мають  в  рівному  співвідношенні  і  графічні,  і  живописні  здібності,  і  успішно  справляються  з  різним  завданням.(додаток 6)

  Враховуючи  це, можна змінити  свій  підхід  до  оцінювання  робіт  дітей,  а  також  індивідуальне  завдання  для  дітей,  в  цьому  допоможе  нова  програма,  яка  дає  можливість  вибору.  Проте  все  ж  таки  прагну  навчати  здібних  до  графіки  відчувати  і  передавати  колір,  а  здібних  до  живопису - оволодіти  графічними  навиками.
    Переконана,  що   рівень  естетичної  іскри  учнів  значною  мірою  залежить  від  особистості   вчителя  образотворчого  мистецтва,  його  світогляду,  професійної  підготовки,  педагогічної  майстерності,  тому  стараюсь  відвідувати  музеї.  виставки.  читати  методичну  літературу.

4.Зведена система кольорової символіки
     Колір у творах декоративно-прикладного мистецтва має неоднакову міру застосування. Якщо в прикладних творах його роль другорядна, зводиться переважно до відповідного забарвлення матеріалу, то в декоративних творах, пердусім в орнаментальних тканинах, килимах. Вишивках, різноманітні колірні поєднання відіграють важливу роль у композиції.                                                    Значення кольору тісно пов’язане із культурною традицією, що сформувалася та існує протягом багатьох століть у різних народів. Сучасна кольорові символіка грунтується на асоціативності кодових принципів і містить відповідні символи з геральдики, теології, психолого-емоційні поняття, поетичні метафори тощо.(додаток 7)
5.Образи-символи
У декоративно-прикладному мистецтві важливу роль відіграють образи-символи. Символ у вигляді намальованого елемента, знака або предмета об’ємно-просторової форми виступає замість певних конкретних чи абстрактних понять, використовується для зображення та передачі інформації, естетичних цінностей. Він не відбиває дійсних явищ, предметів, а позначає їх умовно без жодного натяку на достовірність чи подібність до дійсного. Художній символ використовувався у ранніх формах культури. У різні епохи символи змінювали своє значення. (додатку 8)
          На мою думку, для розвитку творчої особистості, велику роль відіграє і гурткова робота. Саме головне полягає в тому що саме на гуртку у дитини формується позитивне ставлення до навчання і до школи в цілому. Дитина звикає до думки, що вчитися – це  цікаво та весело!                                         Тому весело та цікаво проходять і заняття гуртка декоративно-прикладного мистецтва «Бісероплетіння».(додаток9)
            Тут намагаюсь якнайбільше вчити його учасників працювати за допомогою різних нестандартних технік.  У кожного тут з’являються улюблені техніки, під час роботи з якими він стає справжнім професіоналом (додаток10). Найвищою нагородою для мене як учителя образотворчого мистецтва є розповіді моїх вихованців про те, що у вільну хвилину вони замість перегляду телевізійних програм чи ігор на комп’ютері займаються творчістю. А мережу Інтернет використовують для пошуку нових технік та засобів створення образів, інформації, що допомагає створювати в уяві все нові й нові твори мистецтва.
Я й сама намагаюся постійно вдосконалюватися. Шукаю такі підходи, які б відповідали інтересам сучасних учнів. Однією із знахідок є комп’ютерні засоби навчання.  
А ще дуже радує те, що мої учні є переможцями та призерами конкурсів з образотворчого мистецтва різних рівнів, та конкурсів декоративно-прикладного мистецтва у яких займали призові місця в районних та обласних конкурсах. Так, уже випускниця школи Товт Ірина зайняла  друге місце районного етапу конкурсу МАН  в основі дослідницької роботи було декоративно-прикладне мистецтво на тему «Українська писанка» і була нагороджена Грамотою та цінним подарунком. у мукачівському районному центрі дитячої та юнацької творчості (РЦДЮТ) де і проходив конкурс. Шарко Анастасія, зайняла друге місце на районному етапі шкільних олімпіад, і мала можливість взяти участь в обласній олімпіаді з образотворчого мистецтва, де показала непоганий результат.
. Усе це – їхня радість, а моя гордість, найкраща винагорода для педагога.













Висновки
Отже, образотворче мистецтво  один із засобів творчого розвитку учнів. “Творчість, – писав В.О.Сухомлинський, починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу. При цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням”.
Живи, добро звершай,
Та нагород за це не вимагай.
Хай оживає істина стара.
Людина починається з добра!
Образотворче мистецтво у школі необхідне для задоволення потреб і здійсностей до продуктивної художньої творчості, щоб створювати виразні художні образи в оригінальній композиції. Воно розвиває уяву, оригінальне нестереотипне асоціативне мислення, художньо-образні якості здорового сприйняття, спостереження, зорову пам’ять. Сприяє виробленню у школярів художньо-естетичне ставлення до дійсності як предмету пізнання світу та його образної оцінки. Формує знання про історію мистецтва та його роль у житті, вміння культури почуттів і навички розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва. 
 Орієнтує на конструктивно-технологічний підхід до вирішення завдань. Потрібне для усвідомлення ролі прекрасного у мистецтві та розвиток цього сприйняття, емоційно-естетичної оцінки
Метою занять образотворчим мистецтвом в школі є розширення та уточнення уявлень стосовно різних предметів, природних явищ. Людських взаємин, - тобто оточуючої дійсності. При тому головним виступає накопичення та художнє узагальнення фактів, пізнання в образній формі існуючих закономірностей.                                                                                                                                                                                               
        Попереду нові перемоги, нові злети моїх вихованців. Так хочеться, щоб вони росли (в уміннях) швидко і підіймалися на найвищі вершини творчості. А якщо хоч хтось із них обере собі творчу стезю, і вона принесе йому щастя, отже,  недарма пройшли уроки образотворчого мистецтва.
Звичайно, треба тягнутися до тих вершин. Тож у мріях – спробувати свої сили як педагога та сили дітей у різних конкурсах. Це буде дуже цінним досвідом як для них, так і для мене.
Образотворче мистецтво постійно змінюється: зявляються нові течії, напрямки, техніки. Тому мені як педагогу не можна стояти на місці. Моя місія в тому, щоб донести все нове до кожного учня. Спонукати дітей творити, мислити нестандартно. Адже саме життя вимагає від людини цього. Тільки тоді вона успішна та задоволена. А отже, тільки тоді вона – ЩАСЛИВА.










Додаток 1
Гра « Уяви собі» (сприяє формуванню творчої уяви учнів)
Учні працююють в групах по 4-5 чоловік. Після ознайомлення з текстом кожна група отримує картку з одним із таких завдань:
«Уяви собі що ти – продавець  у художньому салоні. Зроби рекламу салону так. Щоб картини швидко розкупили».
«Уяви собі що ти – художник-критик. Розкажи що тобі не сподобалось у цій картині. Обгрунтуй свою думку».
«Уяви себе автором картини. Зроби необхідні зміни, доповнення до сюжету, композиції, оформлення картини».
«Уяви себе кориспондентом місцевої газети, візьми  інтерв’ю у автора цієї картини. Про що ти запитаєш?».
«Уяви себе вчителем. Допоможи дітям ознайомитися з картиною. Зумій викликати до неї інтерес. Що ти для цього зробиш: покажеш ілюстрації, обереш історичні факти, розкажеш про…, даси такі запитання…, тощо.
Додаток 2
Гра «Ромашка»
        Команди отримують «ромашки". На пелюстках написані автори картин, необхідно правильно до них наклеїти назви картин (роботи й автори повинні бути відомі дітям).



Додаток 3
 4


Додаток 4
Роботи в яких переважають графічні задатки
























   

Додаток 5
Роботи в яких переважають живописні задатки
                

Додаток 6
Роботи в яких переважають і гафічні і живописні задатки



Додаток 7
Таблиця символіки кольорів    
Колір

Система символіки
Геральдичні символи
Білий
Чистота, невинність, світло; легкий, свіжий, прохолодний, сліпучий, чудовий, блискучий
Срібло, правдивість, християнство, Європа
Жовтий
Сонце, світло, радість, ревнощі, заздрість; світлий, легкий, свіжий, звеселяючий, юний, сяючий
Золото, багатство, сміливість, буддизм, Азія
Оранжевий
Спека, енергія, радість, теплота, зрілість; випромінюючий, виступаючий уперед, сухий, теплий, схвильований

Червоний
Вогонь, любов, пристрасть, боротьба, динамізм, гнів; близький, палаючий, збуджений, голосний
Сила, демократія, революція, Америка
Пурпурний
Пишнота, гідність, влада, держава, зрілість, багатство,; компактний, сповнений внутрішньої сили, розжарений, урочистий

Фіолетовий
Затемнення, старість, віра, совість, смиренність; огортаючий, похмурий, тяжкий
Сум, лихо
Синій
Нескінченність, космос, сум, холодність, вірність; серйозний , свіжий, віддаляючий
Мудрість, володіння морем
Блакитний,
Смарагдовий
Кристал, холод, лід, вода; стриманий, вичікуючий, льодовий, стомлений, віддалений
Невинність, миролюбність
Зелений
Природа, спокій, молодість, безпека, надія; скромний, спокійний, м’який, посередній
Плодючість, розквіт, юність, іслам, Австралія
Чорний
Темрява, морок; темний, важкий, теплий, втягуючий
Смерть, жалоба, Африка
Сірий
Гідність, знання; різний, нейтральний, вельможний






Додаток 8
Найважливіші символи у декоративно-прикладному мистецтві
Символи

Народнопоетичне осмислення
Церковне тлумачення
Джерело, криниця, річка
Угамування духовної спраги
Вчення Христа
Чаша
Доля, смерть

Рослини, зокрема квіти
Вічне цвітіння, невмируща краса
Райський сад
Голуб, горлиця
Любов, сум, смуток
Чистота, невинність
Сокіл, яструб
Сонце, небо
Політ пророчої думки
Орел
Владна сила
Торжество світла над темрявою
Лев
Цар звірів, сила
Злість, заздрість
Леопард, вовк
Безстрашність, геройство
Ворожість

Змія, вуж 

Оберіг
Зло, лукавство, підступність, обман, темні сили



Додаток 9
Гурткова робота в школі

 









Додаток 10
Фото-виставка робіт гуртківців гуртка «Бісероплетіння»






























  

Немає коментарів:

Дописати коментар