Тема: «Ексклібрис».
Мета: дати
поняття про фірмовий знак та його особливості.
Тип уроку:
комбінований:;
Прилади та
матеріали: олівець, фарби, пензлі, картон.
Техніка
виконання: гравюра на
картоні.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
Екслібрис — (лат. ех
libris — із книг) — книжковий знак, невелика художньо виконана
етикетка, де вказано, кому належить книжка. Попередники Екслібрисів — написи
власників на рукописних книгах і суперекслібриси — рельєфні зображення на
оправі книжок (найстаріший, із гербом Львова, датований 1545).
Батьківщиною екслібриса вважають Німеччину. Саме в Німеччині існував звичай
карбувати цінні речі на знак належності приватній особі. Перші друковані книжки
теж належали до цінних речей, тільки феодали, монастирі та купці могли собі
дозволити мати у власності колекції книг і часто підписували їх чи малювали
свій знак, щоб знову знайти свою книгу, наприклад, у випадку крадіжки. Спочатку
ті, хто переписували книги, робили позначку про те, кому належить книга. Згодом
ці позначки оформлювали у вигляді віньєти та малювали на початку або наприкінці
книги. Природно, що намальовані від руки екслібриси були поширені в часи, коли
бібліотеки були невеликі, адже нелегко було малювати однакове зображення на
великій кількості книгах.
Відоме ім'я першого власника екслібриса в Німеччині — це лицар Бернгар фон
Рорбах (1460). Перші екслібриси створив
німецький художник Альбрехт Дюрер (кінець 15 —
початок 16 ст.). Йому належить створення приблизно двадцяти екслібрисів.
Займалися створенням екслібрисів митці Лукас Кранах Старший і Ганс Гольбейн.
Із початком книгодрукування (XV ст.) виник
новий спосіб позначення книг — наклеювання на внутрішньому боці обкладинки
папірця з надрукованим написом «Ex libris» і прізвищем власника книжки. З
розвитком друкарства освічені книголюби почали поєднувати власницькі написи з
елементами, що мали прикрасити книгу. Як художній знак і витвір графічного
мистецтва екслібрис почав відігравати роль декоративного елемента, органічно
поєднаного з книгою.
Деякі книговласники прикрашали свої книги розкішними оправами, на яких золотом витискали герби, вензелі, монограми, емблеми чи девізи — такі екслібриси отримали назву
суперекслібриси. Суперекслібриси зустрічаються на пергаментних і шкіряних
оправах французьких та італійських книг XVI–XVII століть. Одним з найвідоміших
авторів суперекслібрисів був французький видавець, літератор і перекладач Жоффруа Торі (його праці були в бібліотеці французького короля Франциска I та в
книгозбірках колекціонерів Ґрольє та італійця Майоли).
Збирачі книг надавали зовнішньому вигляду книги великого значення. Окрім
гербових екслібрисів були популярні тиснені художні зображення символічного або алегоричного змісту.
З XIX століття пишні герби та хитромудрі вензелі вийшли з моди, натомість,
популярними стали звичайні монограми, витиснені на зовнішньому боці обкладинки.
Екслібрис в Україні
Друковані екслібриси започатковані в Україні у кінець 16 — на початку 17 ст.
До 18 ст. в екслібрисах переважали зображення гербів власників, 20 ст.
популярними стали сюжетні екслібриси.
Підведення підсумків. Завершення уроку.
Немає коментарів:
Дописати коментар