"Види шрифтів" конспект уроку образотворчого мистецтва 6 - клас

 

6 - клас Тема:. Види шрифтів. Написання прізвища вибраним шрифтом.

МЕТА: дати поняття про особливості  мистецтва щрифтів, про види цього мистецтва; вчити створювати ескіз за власним задумом. ТИП УРОКУ: комбінований. ПРИЛАДИ ТА МАТЕРІАЛИ:  графічні матеріали. ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ:  творча робота. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ.Мотивація навчальної діяльності. ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Вступ Сьогодні ми продовжимо знайомитися з книжковою графікою, а саме – із шрифтами; дізнаємося, які бувають шрифти і чи можна з їх допомогою розкрити зміст тексту, а також виконаємо практичну роботу «Веселі літери». Як ви гадаєте, літера-образ відтворює звучання літери? Бесіда про каліграфію Як називають уміння гарно писати літери? Каліграфія – уміння гарно писати літери Мистецтво каліграфії дуже давнє, його розквіт припадає на ІV ст. до н.е. В Єгипті навіть влаштовували конкурси каліграфістів. Чому люди прагнули не просто писати, а робити це гарно? Світ, що оточував наших предків, був переповнений різними таємницями, і літери сприймалися як велике диво. Адже завдяки письму з’явилася можливість передавати життєво важливу, а інколи і «священну» інформацію від покоління до покоління. Чіткість графічних знаків, що дозволяла однозначно розуміти їх зміст, у поєднанні з вродженим декоративним відчуттям давніх людей перетворювала текст на справжній художній твір. Такий текст і читати цікавіше, і запам’ятати легше. Старовинні книги були рукописними. У них майстер-каліграф виписував кожну літеру спеціальними паличками або гусячим пером. Книги прикрашали також буквицею. Буквиця – це художньо оформлена перша літера сторінки або глави. Буквиця з’явилася в рукописах, щоб привернути увагу до найбільш важливих частин тексту. Вона була головним елементом композиції сторінки. Буквицю виділяли оригінальними формою, розміром, кольором, рамкою; поєднували з малюнком, що розкриває зміст тексту. Фактура і форма буквиці можуть нагадувати різних звірів або птахів за їх характерними ознаками. Наприклад, пухнастість пір’їнок підкреслює м’якість м’якого знака. Багато видатних митців з перших літер імені та прізвища складають своєрідну композицію, яка має назву монограма . Нею художники позначають свої картини. Практична робота. Придумайте буквицю для свого імені та прізвища; спробуйте написати слова цікавим шрифтом. Ви можете використати зображення тварин або шрифт, складений з букв-образів. Передати свій характер можна за допомогою кольору, фактури та різних матеріалів. Підсумки уроку, виставка робіт Погляньте, пане Олівцю, як чудово виконали завдання наші п’ятикласники! Літери і посміхаються, і танцюють, і сердяться. Ось ця схожа на квітку, а ця – на фантастичну тварину. Розмістіть ваші композиції на виставковій дошці. А потім оцініть їх за такими критеріями: - художній образ; - композиція; - засоби вираження (форма, фактура, колір); - активність на уроці. Для того, щоб стати справжнім художником-ілюстратором, потрібно багато знати; вміти відчувати, бачити, фантазувати та уявляти. Саме для того ми вивчаємо образотворче мистецтво. Головне – не квапитись і запам’ятовувати все, що ми вивчаємо.

Конспект уроку "Ексклібрис" 7 - клас

Тема:  «Ексклібрис».

Мета: дати поняття про фірмовий знак та його особливості.

Тип уроку: комбінований:;

Прилади та матеріали: олівець, фарби, пензлі, картон.

Техніка виконання:  гравюра на картоні.

ХІД   УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Екслібрис — (лат. ех libris — із книг) — книжковий знак, не­велика художньо виконана етикетка, де вказано, кому належить книжка. Попередники Екслібрисів — написи власників на рукописних книгах і суперекслібриси — рельєфні зображення на оправі книжок (найстаріший, із гербом Львова, датований 1545).

Батьківщиною екслібриса вважають Німеччину. Саме в Німеччині існував звичай карбувати цінні речі на знак належності приватній особі. Перші друковані книжки теж належали до цінних речей, тільки феодали, монастирі та купці могли собі дозволити мати у власності колекції книг і часто підписували їх чи малювали свій знак, щоб знову знайти свою книгу, наприклад, у випадку крадіжки. Спочатку ті, хто переписували книги, робили позначку про те, кому належить книга. Згодом ці позначки оформлювали у вигляді віньєти та малювали на початку або наприкінці книги. Природно, що намальовані від руки екслібриси були поширені в часи, коли бібліотеки були невеликі, адже нелегко було малювати однакове зображення на великій кількості книгах.

Відоме ім'я першого власника екслібриса в Німеччині — це лицар Бернгар фон Рорбах (1460). Перші екслібриси створив німецький худож­ник Альбрехт Дюрер (кінець 15 — початок 16 ст.). Йому належить створення приблизно двадцяти екслібрисів. Займалися створенням екслібрисів митці Лукас Кранах Старший і Ганс Гольбейн.

Із початком книгодрукування (XV ст.) виник новий спосіб позначення книг — наклеювання на внутрішньому боці обкладинки папірця з надрукованим написом «Ex libris» і прізвищем власника книжки. З розвитком друкарства освічені книголюби почали поєднувати власницькі написи з елементами, що мали прикрасити книгу. Як художній знак і витвір графічного мистецтва екслібрис почав відігравати роль декоративного елемента, органічно поєднаного з книгою.

Деякі книговласники прикрашали свої книги розкішними оправами, на яких золотом витискали герби, вензелі, монограми, емблеми чи девізи — такі екслібриси отримали назву суперекслібриси. Суперекслібриси зустрічаються на пергаментних і шкіряних оправах французьких та італійських книг XVI–XVII століть. Одним з найвідоміших авторів суперекслібрисів був французький видавець, літератор і перекладач Жоффруа Торі (його праці були в бібліотеці французького короля Франциска I та в книгозбірках колекціонерів Ґрольє та італійця Майоли).

Збирачі книг надавали зовнішньому вигляду книги великого значення. Окрім гербових екслібрисів були популярні тиснені художні зображення символічного або алегоричного змісту.

З XIX століття пишні герби та хитромудрі вензелі вийшли з моди, натомість, популярними стали звичайні монограми, витиснені на зовнішньому боці обкладинки.

Екслібрис в Україні

Друковані екслібриси започатковані в Україні у кінець 16 — на початку 17 ст. До 18 ст. в екслібрисах переважали зображення гербів власників, 20 ст. популярними стали сюжетні екслібриси.

Підведення підсумків. Завершення уроку.

Урок-вікторина "Весела палітра" (узагальнення) 7 - клас

Тема: Урок-узагальнення. Вікторина.

Мета: закріплювати інтерес, емоційний відгук до образотворчого мистецтва; закріплювати знання учнів про засоби виразності в образотворчому мистецтві, про жанри живопису; закріплювати навички самостійної художньої діяльності, уміння передавати в малюнку своє ставлення до об’єкту, що зображується, досягаючи виразності образу; розвивати в дітей відчуття кольору, спостережливість, уміння порівнювати, висловлювати власну думку, творчі здібності; виховувати позитивні взаємини між учнями, почуття дружби та відповідальності.

Обладнання: набори репродукцій картин різних жанрів; набори карток із зображеннями елементів пейзажу, портрета й натюрморту; навчальні плакати; репродукції картин відомих художників; ТЗН; призи (розмальовки, олівці, фарби); матеріали та інструменти: фломастери, аркуші паперу; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.        Вікторина «Весела палітра»

Учні класу об’єднуються у дві команди, кожна з яких обираї собі назву, пов’язану з образотворчим мистецтвом (наприклад: «Пензлі» та «Фарби»).

Гравцям пропонують картки із запитаннями у різних галузях знань з образотворчого мистецтва. Зворотній бік карток має колір, що відповідає області знань. У коробці складені контейнери з кіндер-сюрпризу, в яких містяться кольорові папірці із номерами запитань. Капітани команд по черзі витягають контейнери із папірцями. Команда відповідає на запитання.

Учитель пропонує учням послухати правила гри:

•      ведучий ставить запитання по черзі кожній команді. Друга команда при цьому мовчить;

•      відповідати на запитання може будь-який учасник, піднісши руку;

•      члени команди можуть порадитися, перш ніж відповідати;

•      якщо команда не відповідає на запитання, право відповіді має інша команда;

•      відповідь повинна бути чіткою та зрозумілою.

1-й тур

Учні мають дати правильну відповідь.

Питання з кольорознавства (Червоний колір)

♦     Які кольори називають теплими? (Кольори, у який переважа ють відтінки жовтого, червоного, оранжевого.)

♦     Що таке спектральне коло? (Кольори веселки, росташовані по колу.)

♦     Які кольори росташовані у спектральному колі один навпроти одного? (Контрастні)

♦     Які кольори називають холодними? (Кольори, що нагадують про холод, сніг. До них відносяться синій, блакитний, синьо зелений, синьо-фіолетовий.)

♦     Які інструменти необхідні під час малювання фарбами?

♦     Як потрібно працювати пензлями? Розкажіть про послідов¬ність дій.

♦     Де в природі ми зустрічаємо основні кольори?

♦     Які кольори у природі ми зустрічаємо часто, а які — рідко?

♦     Які кольори художники називають похідними або змішаними? Чи можемо ми побачити їх у природі?

Питання з декоративно-прикладного мистецтва (Синій колір)

♦     Який вид мистецтва допомогає людині прикрашати предмети побуту? (Декоративно-прикладне мистецтво.)

♦     Який малюнок називають декоративним?

♦     Де використовують твори декоративно-прикладного мисте¬цтва? (Вони прикрашають побут людини.)

♦     За допомогою яких засобів люди прикрашають предмети побу¬ту? (За допомогою візерунків та орнаментів.)

Питання з основ композиції (Зелений колір)

♦     Згадаймо, що називають «лінією горизонту».

♦     Що називають центром композиції? Для чого художники використовують центр композиції?

♦     Які композиційні плани ви знаєте? Розберіть за планами одну з карттин. (Учням пропонують репродукцію вже знайомої кар тини.)

Питання з графіки (Жовтий колір)

♦     Який вид образотворчого мистецтва працює з лініями та силуетами?

♦     Які засоби виразності дарує нам графіка?

♦     Які матеріали та інструменти ми використовуємо, створюючи лінійне зображення?

♦     Для чого художникові потрібні лінії, крапки, плями?

♦     Що можуть зображувати крапки? плями? лінії?

♦     Якими бувають лінії?

♦     Що можна зобразити за допомогою ліній?

♦     Де у природі ми зустрічаємо лінії та плями?

♦     Яким є характер у різних л іній? Який настрій вони відображують?

2-й  тур

Кожна команда отримує пазли із зображеннями вже знайомих учням картин. Виграє та команда, яка швидше складе пазл.

3-й тур

Ведучий пропонує кожній із команд репродукцію картини, на якій зображені люди. (Картини мають бути знайомі учням.) Гравці мають зобразити жестами картину так, щоб команда-супротивник змогла її відгадати.

Якщо завдання складне, гравці, які відгадують, можуть ставити навідні запитання так, щоб за допомогою асоціацій наблизитися до правильної відповіді. Наприклад:

♦     Якби ця картина була фруктом, то що б це було?

♦     Якби ця картина була піснею?

♦     Якби ця картина була квіткою, містом, країною?..

III.  Підбиття підсумків

Виграє та команда, яка під час гри надасть найбільше правильних відповідей.

Гравці обох команд мають отримати призи-сувеніри.

Конспект відкритого уроку "Ландшафтна архітектура" 7 - клас

ТЕМА: Ландшафтна архітектура. клумба. Форма дерева  для будинку певного призначення.

Мета уроку:

·        розрізняти архітектурні споруди за призначенням, розпізнавати елементи різних архітектурних стилів та поєднувати їх у власноруч створеному ескізі;

·        розвивати творче мислення, відчуття цілісності в архітектурі; формувати почуття краси; удосконалювати уяву, творчу думку, акуратність в роботі, увагу, зорове бачення;

·        виховувати  шану  і захоплення величчю світового архітектурного мистецтва.

Тип уроку: комбінований з використанням ММП

Методи і засоби роботи: евристична бесіда, випереджувальні завдання, практична робота, інтерактивний метод «крісло архітектора», метод колективної оцінки знань та вмінь.

Обладнання уроку: ММП, музичні записи, макет будинку, навчальні роботи з методичного фонду, саморобні медалі для оцінювання роботи учнів.

Матеріали та інструменти для учнів: альбом, кольорові олівці, фломастери, гелеві ручки, лінійка.

                             Хід уроку:

1. Організаційний момент. Готовність учнів і матеріалів до уроку.

2. Повідомлення теми та мети уроку.

3. Мотивація навчальної діяльності.

(слово вчителя). Продовжуючи знайомство з таким видом мистецтва, як архітектура, слід згадати про три вимоги до архітектури Вітрувія (римського архітектора 1 ст.до н.е.): користь, міцність і красу. Від конструкційного рішення багато в чому залежить і естетичність творів архітектури. Споруда не тільки повинна бути міцною, а й мати привабливий вигляд. Надлишок матеріалу викликає враження надмірної ваги. Візуальна нестача матеріалу асоціюється з нестійкістю, ненадійністю та викликає здебільшого негативні емоції. Функціональне призначення будівлі визначається її типом. Тому сьогодні ми і навчимося розрізняти будівлі за призначенням та використовувати свою творчість і фантазію у архітектурному мистецтві ландшафтного дизайну.

4. Актуалізація опорних знань. Візуальні питання:

1. Назвати за світлинами основні стилі в архітектурі.

Основні поняття: стилі архітектури: античний, середньовічний, мусульманський, китайський та японський, новітніх часів;

2.Які елементи архітектури використовуються у спорудженні будівель? (елементи архітектури: фасад, колона, арка, дах, вікно, балкон, сходи).

5. Вивчення навчального матеріалу.

Слово вчителя: За призначенням архітектуру сьогодення поділяють на громадську, культову, промислову, житлову. Кожен з цих видів будівель допомагає людям комфортно жити, працювати та відпочивати у природному середовищі. У таких спорудах є всі елементи архітектури, які ви можете побачити в стилях різних епох. Яке ж призначення цих споруд?

Презентація випереджувальних завдань:

Учень 1: Громадські будівлі –школи, магазини, лікарні, музеї, театри, кінотеатри, банки, вокзали призначені для масового перебування людей. Створені у стилях класицизму, бароко, конструктивізму, модерну, вони часто поєднують кілька функцій в одній споруді. Як зовнішньо, так і внутрішньо такі будівлі оздоблюються ліпниною, розписами, іншою декоративною пластикою. Величні і монументальні споруди створюють суцільну смугу вуличних споруд у містах.

Учень 2: Культові споруди – церкви, костьоли, мечеті, каплиці, святилища. Ці споруди призначені для проведення обрядів, якими церква освячує прилучення людини до віри, відкриває шлях довічному існуванню душі в потойбічному світі.

Учень 3: Виробничі будівлі промислових підприємств, що називаються часто промисловими будівлями - фабрики,заводи - призначені для організації процесу виготовлення тієї або іншої промислової продукції за допомогою відповідних знарядь виробництва і прийнятої технології.

Як художній засіб для збагачення композиції можна використовувати багаторазове повторення ритму типових елементів архітектурного трактування фасаду, що відповідає ритму виробництва, і метричну розстановку обсягів побутових і адміністративних приміщень. Так, віконні прорізи значної висоти забезпечують на велику глибину нормативну освітленість приміщень і т.д.

Учень 4: Житлові будинки, дачні споруди, котеджі - це архітектура багатотисячних житлових комплексів та індивідуальних особняків. Сучасні житлові будівлі мають кілька кімнат та комфортні умови для проживання людей. Будівельні матеріали - цегла, дерево, бетонні та інші блоки, металопластика - визначені потребами економічності, довговічності, краси. Сучасні будівельні технології та матеріали, творчий ентузіазм, винахідливість та професіоналізм архітекторів дають можливість поліпшувати функціональні характеристики житла і збагатити об’ємно-просторове та пластичне його вирішення.

Сади Семіраміди

        Історія створення цього Чуда світу сягає давніх часів. Тоді вавилонський цар Навуходоносор II (605–562 р. до н. е.) для боротьби проти головного ворога — Ассирії, війська якої двічі руйнували столицю держави Вавилон, уклав військовий союз з Кнаксаром, царем Мідії. Перемігши, вони розділили територію Ассирії між собою. Військовий союз був зміцнений одруженням Навуходоносора II на дочці мідійського царя Амітіс.

Запорошений і шумний Вавилон, розташований на голій піщаній рівнині, не радував царицю, яка зросла в гористій і зеленій Мідії. Щоб утішити її, Навуходоносор наказав звести «висячі сади».

Зараз найточніші відомості про Сади виходять від грецьких істориків, наприклад, від Вероссуса й Діодоруса, але опис Садів досить мізерний. Ось як описані сади в їх свідченнях:

Сад — чотирикутний, і кожна сторона його — чотири плетри завдовжки. Він складається з дугоподібних сховищ, які розташовуються у шаховому порядку на зразок кубічним підставам. Сходження до самої верхньої тераси можливе сходами….

В архітектурному плані Висячі Сади являли собою піраміду, що складалася з чотирьох ярусів — платформ, їх підтримували колони висотою до 25 м. Нижній ярус мав форму неправильного чотирикутника, найбільша сторона якого становила 42 м, найменша — 34 м. Щоб запобігти просочуванню поливної води, поверхню кожної платформи спочатку покривали шаром тростини, змішаної з асфальтом, потім двома шарами цегли, скріпленої гіпсовим розчином, поверх усього укладалися свинцеві плити. На них товстим шаром лежала родюча земля, куди було висаджене насіння різних трав, квітів, чагарників, дерев. Піраміда нагадувала вічно квітучий зелений пагорб.

У порожнині однієї з колон вміщувалися труби, по них день і ніч насосами подавалася вода з Євфрату на верхній ярус садів, звідки, стікаючи струмочками і невеликими водоспадами, зрошувала рослини нижніх ярусів. Чудом здавалося дзюрчання води, тінь і прохолода серед дерев, вивезених з далекої Мідії.

331 р. до н. е. війська Олександра Македонського захопили Вавилон. Прославлений полководець зробив місто столицею своєї величезної імперії. Саме тут, в тіні Висячих Садів він помер у 323 р. до н. е. Після смерті Олександра Вавилон поступово прийшов у занепад. Сади опинилися в запущеному стані. Могутні повені зруйнували цегельний підмурок колон, платформи обрушилися на землю. Так загинуло одне з Чудес Світу.

5. Творча робота учнів: Отож, спробуйте створити ескіз власноголандшафту, який хотіли б збудувати для себе. В ескізі слід показати власне бачення екстер’єру споруди, використавши та поєднавши архітектурні елементи різних стилів, проявити свою творчу думку, уяву, фантазію. Кольорову гаму передати аквареллю, фломастерами, олівцями, гелевими ручками. У роботі слід враховувати основні етапи у роботі над ескізом власного будинку, подбати про підбір кольорової гами.

6. Закріплення знань. «Крісло архітектора».

7. Оцінювання робіт

8. Домашнє завдання: принести графічні матеріали(олівці, фломастери, гелеві ручки.

Програма гуртка "Бісероплетіння" перший рік навчання

О с н о в н и й  р і в е н ь ,  п е р ш и й  р і к  н а в ч а н н я

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ п/п	Розділ, тема	Кількість годин
		усього	теоретичні заняття	практичні заняття
1.	Вступне заняття	4	4	—
2.	Особливості видів бісероплетіння	16	6	10
3.	Кругове плетіння	14	4	10
4.	Композиція	14	4	10
5.	Вишивка бісером, як вид декору	18	8	10
6.	Мозаїка	16	4	12
7.	Сучасні бісерні прикраси	16	4	12
8.	Екскурсії, конкурси,  свята, виставки	42	—	42
9.	Підсумкове заняття	4	4	—
Разом		144	38	106

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1.    Вступне заняття (4 год)

Ознайомлення з планом роботи гуртка на навчальний рік. Правила поведінки в колективі. Організаційні питання. Робоча кімната. Інструмента й матеріали.

Правила безпеки на заняттях. Розподіл робочих місць.

Збори гуртківців.  Батьківські збори.

2.    Особливості видів бісероплетіння (16 год)

Про бісер, як матеріал для творчості. Інструктаж  із техніки безпеки. Дугове плетіння. Пластика і форма дугового бісероплетіння.

Особливості  багатопелюсткового  з'єднання  квітів   (троянди,   жоржини

тощо).

Мова та символіка квітів.

Виховна   година:   «Земля   —   наш   спільний   дім»(про  збереження  та шанобливе ставлення до природи й довкілля).

Пр а к т ич на р о бо та :

     виготовлення  фрагментів  і  деталей  квіткових  композицій  дуговим плетінням;

     заняття на природі. Замальовки  природних форм квітів;

     створення  схем  для  виготовлення з  бісеру  квітів  (троянд,  жоржин тощо);

     виготовлення пелюсток для квітів;

     виготовлення  листя та бутонів для квітів;

     з'єднання листя та бутонів з гілочкою;

     обмотка квіткових гілочок.

3.    Кругове плетення (14 год)

Методи бісероплетіння для об'ємних форм. Кругове плетіння.

Особливості  виготовлення  гілки винограду

Особливості  виготовлення  об'ємних форм фруктів та овочів. Виховна година «Дорога до милосердя».

Пр а к т ич на р о бо та :

     виготовлення виноградини технікою кругового бісероплетіння;

     з'єднання виноградного грона;

     виготовлення листя та лози;

     оформлення гілки винограду;

     виготовлення  яблучка, груші, помідора, огірка тощо;

     виготовлення листочків і стебел.

4.    Композиція (14 год)

Об'єм і простір у композиції.

Практичне застосування  композиції при створенні натюрморту.

Пр а к т ич на р о бо та :

     створення композицій  із виготовлених  предметів;

     оформлення квіткових композицій;

     компонування натюрмортів із фруктами.

5.    Вишивка бісером, як вид декору (18 год)

Декоративна вишивка бісером. Орнаменти  давніх вишивок.

Особливості  різнотипного  поєднання  бісеру  в   декоруванні  предметів

ужитку.

Особливості вишивки декоративної сумочки. Традиції та сучасність декорування  бісером. Пр а к т ич на р о бо та :

     викройка основних складових сумочки;

     пошиття сумочки;

     індивідуальне вирішення композиції декору для сумочки;

     перенесення малюнку на тканину за допомогою кальки;

     вишивання  сумочки;

     виконання основних деталей орнаменту;

     декорування  сумочки;

     використання та збереження вишивок із бісеру

6.    Мозаїка (16 год)

Мозаїчне бісероплетіння. Схематичні особливості мозаїки.

Виховна    година   «Великий    день   в   історії   людства»   (про   важливість великоднього свята).

Символіка та орнамент українських писанок.

Пр а к т ич на р о бо та :

     виконання мозаїк: ромашка, веселка, хвилька, серденько тощо;

     замальовки  схем мозаїчних геометричних  орнаментів;

     плетіння писанки технікою мозаїки;

     викінчення  мозаїки на заготовці для писанки;

     виплетення  верхівок;

     викінчення  писанки технікою мозаїки.

7.    Сучасні бісерні прикраси (16 год)

Традиційні й сучасні бісерні прикраси. Техніка обвивання.

Техніка мозаїчного полотна.

Особливості застосування мозаїки при виготовленні прикрас.\

Пр а к т ич на р о бо та :

     виготовлення    шийної   прикраси   за   допомогою    техніки   обвивання;

виготовлення  застібки;

     виконання прикраси «Корали» за допомогою мозаїчного полотна;

     бісерна сіточка та її застосування;

     виготовлення   нагрудної   прикраси   «Міні-гаманець»   і   чохла   для мобільного телефону технікою «бісерна сіточка»;

     виготовлення  бахроми до гаманця з бісеру;

     виготовлення  ланцюжка  й застібки для прикраси.

8.    Екскурсії, конкурси, свята, виставки (42 год)

Оформлення виставки до Дня відкритих дверей позашкільного закладу. Тиждень знань безпеки життєдіяльності учнів.

Бесіда, присвячена  Дню української мови. Бесіда «Дорога до милосердя»  до Дня інваліда. Участь у виставці-конкурсі «Ляльки».

Участь у новорічно-різдвяному святі «Іде Святий Миколай». Участь у виставці-конкурсі «Диво різдвяного затишку». Участь у виставці-конкурсі «Різдвяний затишок».

Бесіда «Українська  Коляда» (вивчення колядок, щедрівок і вінчувань).

Бесіда, присвячена святу «Стрітення».

Участь  у  розважальному вечорі  «Кохання  з  першого  погляду» до  дня

Святого Валентина.

Участь у вікторині-конкурсі до дня народження Т. Г. Шевченка. Бесіда «Християнські свята, обряди та звичаї».

Участь у святі писанки.

Бесіда, присвячена Чорнобильській трагедії. Оформлення та відкриття персональної виставки гуртка. Екскурсія до краєзнавчого  музею міста.

Проведення  родинного  свята, присвяченого  Дню матері. Відвідування  краєзнавчих,  природничих  та історичних музеїв. Зустрічі з народними майстрами.

9.    Підсумкове заняття (4 год)

Підведення  підсумків роботи за рік. Відзначення кращих гуртківців. Завдання на літо.

О с н о в н и й  р і в е н ь ,  д р у г и й  р і к  н а в ч а н н я

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ п/п	Розділ, тема	Кількість годин
		усього	теоретичні заня ття	практичні заня ття
1.	Вступне заняття	4	4	—
2.	Особливості  видів бісероплетіння	14	4	10
3.	Композиція	12	4	8
4.	Вишивка бісером	22	6	16
5.	Народні бісерні прикраси	16	4	12
6.	Ткацтво бісером	12	4	8
7.	Сувеніри з бісеру	14	4	10
8.	Об'ємні бісерні прикраси	12	2	10
9.	Екскурсії, конкурси, свята, виставки	34	—	34
10.	Підсумкове заняття	4	4	—
Разом		144	32	112

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1.    Вступне заняття (4 год)

Ознайомлення з планом роботи гуртка на навчальний рік. Правила поведінки в колективі.

Організаційні питання.

Робоча кімната. Інструменти  та матеріали. Правила безпеки на заняттях.

Розподіл робочих місць.

Збори гуртківців.  Батьківські збори.

2.    Особливості бісероплетіння різних видів (14 год)

Косе бісероплетіння. Особливості плетіння жилкою. Особливості з'єднання квітки. Практична робота:

     виконання пелюсток квітів технікою косого плетіння;

     виконання листя. Обмотка стебла.

3.    Композиція (12 год)

Композиційний елемент. Стилізація природних елементів.

Стилізація  та індивідуальне  створення композиції. Колір у композиції.

Об'єднання  елементів композиції.

Особливості викінчення та оформлення композицій, виготовлених із бісеру

.

Практична  робота:

     виконання композиції за задумом вихованців.

4.    Вишивка бісером (22 год)

Особливості  вишивання  ікон бісером. Вишивання  бісером.

Походження  та призначення  ікони.

Особливості  підбору кольорів у вишивці ікони. Орнаментальне вирішення в іконі.

Особливості  виконання дрібних деталей.

Пр а к т ич на р о бо та :

     індивідуальний вибір ікони для вишивання;

     індивідуальний підбір кольорів для конкретно  обраної ікони;

     підбір матеріалів  для роботи над іконою;

     перенесення  образу на основу;

     вишивання  ікони бісером;

     виконання фрагментів орнаменту одягу в іконі;

     фонове вирішення в іконі;

     контурна обробка, вишивання  контурів;

     вишивка сяйва й корони;

     оформлення  виробу і збереження  вишитих ікон.

5.    Народні бісерні прикраси (16 год)

Українські бісерні прикраси: «Чарівні візерунки давнини». Способи виготовлення  народних прикрас.

Силяння решіткою.

Орнаментика й колорит прикрас. Регіональні особливості прикрас. Практична  робота:

     замальовки  ескізів народних прикрас;

     виконання силянки;

     виготовлення застібки.

6.    Ткацтво бісером (12 год)

Технологічні особливості ткання бісером. Інструменти  для ткацтва бісером. Виготовлення  станків, натягування  основи. Ткання бісером.

Схематичні  особливості  виробів, тканих бісером.

Пр а к т ич на р о бо та :

     створення  схеми власного імені;

     ткання прикраси  «Іменний браслет»;

     з'єднання частин тканого виробу.

7.    Сувеніри з бісеру (14 год)

Писанка, як сувенір до Великодня. Технологія  клеєння бісеру.

Ткані писанки.

Техніка виготовлення силяних ажурних писанок.

Пр а к т ич на р о бо та :

     виконання клеєної писанки бісером на дерев'яній заготовці;

     виконання ажурної писанки;

     виплетіння  верхівок;

     виготовлення  тканої писанки.

8.    Об'ємні бісерні прикраси (12 год)

Особливості виконання об'ємних прикрас. Виконання круглої плетінки.

Виконання квадратної плетінки.

Кольорове вирішення та різнотипне поєднання бісеру в об'ємному плетінні.

Практична робота:

     виготовлення  браслета технікою квадратного  плетіння;

     виготовлення  застібки;

     виготовлення прикраси «Спіраль» технікою кругового плетення.

9.    Екскурсії, конкурси, свята, виставки (34 год)

Заняття «Україна в об'єднаній Европі». Святкова виставка робіт до Дня освітянина.

Година милосердя,  благодійна  виставка-продаж до Дня інвалідів. Участь у родинному святі «Іде святий Миколай».

Участь   у  новорічно-різдвяних  конкурсах:   «Новорічна   листівка»,   «Диво різдвяного затишку».

Екскурсія на тематичну виставку «Ялинкові іграшки».

Участь у виставці-конкурсі «Стрітенська свіча» Участь у виставці до Дня народження  Т. Г. Шевченка. Участь у святі писанки.

Участь у виставці-конкурсі «Дивосвіт» до Великодніх  свят. Відвідування  персональних  і мистецьких  виставок. Святкова виставка робіт до Дня матері.

10.   Підсумкове заняття (4 год)

Підведення  підсумків робота за рік. Відзначення  кращих гуртківців. Завдання на літо.